Біль у шиї: чому болить, що з цим робити і коли до ортопеда

Прокинулися і одразу боляче повернути голову. Або сидите на роботі, і до обіду шия вже "дерев'яна". Або ввечері після телефону така напруга, що таблетка знеболювального стала частиною рутини. Звично? Так. Нормально? Зовсім ні.

Біль у шиї – друга за поширеністю скарга після болю в попереку. За деякими даними, кожен третій дорослий відчуває його хоча б раз на рік. Кожен десятий живе з хронічним болем у шиї роками. І більшість із них так і не з'ясовують справжню причину.

Шия: найвразливіший відділ хребта

Шийний відділ хребта – сім хребців, між якими знаходяться міжхребцеві диски. Через цей відділ проходять спинний мозок, корінці нервів, що іннервують руки, плечі, потилицю, а також хребтові артерії – судини, що постачають кров до мозку.

Шийний відділ найрухливіший у всьому хребті. Голова вагою 4-5 кг постійно балансує на ньому. Під час нахилу вперед на 45 градусів навантаження на шийний відділ зростає до 22 кг. При нахилі на 60 градусів – до 27 кг. Саме стільки важить ваша голова, коли ви дивитеся в телефон.

М'язи шиї працюють без зупинки – вони утримують голову, забезпечують рух, захищають нервові структури. Коли щось іде не так, вони першими реагують спазмом і болем.

Причини болю: від смартфона до грижі

М'язовий спазм і перенапруження – найчастіша причина. Тривале сидіння в незручній позі, робота за комп'ютером, сон на незручній подушці, стрес. М'язи перенапружуються, виникає ішемія (недостатнє кровопостачання), накопичуються продукти обміну – і біль. Зазвичай тупий, ниючий, з відчуттям скутості. Проходить за кілька днів за правильного режиму.

"Text neck" – синдром сучасного часу. Постійне схиляння над смартфоном чи планшетом змінює природний вигин шиї (лордоз). М'язи задньої поверхні шиї хронічно перевантажені, передні – ослаблені. Формується "голова черепахи" – голова висунута вперед, плечі зведені. Не просто поганий вигляд – це пряма дорога до дегенеративних змін у дисках.

Остеохондроз шийного відділу – дегенеративно-дистрофічні зміни у хребцях і дисках. Диски втрачають висоту, зневоднюються, стають менш еластичними. Між хребцями зменшується відстань, можуть з'являтися кісткові нарости – остеофіти. Біль постійний, тупий, посилюється під час тривалого сидіння, може поєднуватися з головним болем і хрустом при поворотах голови.

Грижа міжхребцевого диска – диск випинається і тисне на нервовий корінець або спинний мозок. Характерна ознака: біль "стріляє" в руку, плече, лопатку. З'являється оніміння або поколювання в пальцях. Іноді – слабкість у руці. Це вже не "затекла" – це защемлення нерва, що потребує обстеження.

Шийний спондильоз – вікові дегенеративні зміни в суглобах шийного відділу. Фасеткові суглоби зношуються, з'являються остеофіти, звужуються отвори, через які виходять нервові корінці. Частіше після 50-ти років. Поступовий розвиток, хронічний біль.

Хлистова травма – різке перерозгинання і згинання шиї під час удару ззаду (найчастіше – автомобільна аварія). Пошкоджуються м'язи, зв'язки, іноді диски. Біль може з'явитися не одразу, а через 12-24 години. Без лікування хронізується.

Радикулопатія – защемлення або запалення нервового корінця в шийному відділі. Виражений біль по ходу нерва, оніміння, поколювання, слабкість у певних м'язах руки. Залежно від рівня ураження – різні ділянки руки.

Мієлопатія – компресія спинного мозку при значному звуженні хребтового каналу. Серйозний стан: порушення ходи, слабкість у руках і ногах, порушення координації, іноді – порушення функції тазових органів. Потребує невідкладної консультації.

Судинні порушення. Хребтові артерії проходять безпосередньо через поперечні відростки шийних хребців. При остеохондрозі, нестабільності хребців або остеофітах вони можуть стискатися. Синдром хребтової артерії: запаморочення під час повороту голови, шум у вухах, порушення зору, головний біль у потиличній ділянці.

Нестабільність шийного відділу – надмірна рухливість між хребцями через слабкість зв'язкового апарату. Часто після травм або у людей з гіпермобільністю суглобів. Відчуття, що голова "не тримається", клацання і хрускіт при русі.

Запальні захворювання – ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва) можуть вражати шийний відділ. Характерна ранкова скутість понад годину, симетричне ураження.

Коли біль у шиї – це не про хребет

Іноді шия болить з причин, що не пов'язані з хребтом безпосередньо.

М'язово-тонічний синдром від стресу – хронічна тривога, перевтома викликають постійну м'язову напругу в шиї та плечах. "Несу весь тягар на плечах" – не тільки метафора.

Патологія щитовидної залози – збільшена щитовидна залоза може викликати відчуття тиску та дискомфорту в шиї. При тиреоїдиті – болючість під час пальпації.

Лімфаденіт – запалення лімфовузлів шиї при інфекціях (ангіна, мононуклеоз). Болючі збільшені вузли, температура.

Патологія скронево-нижньощелепного суглоба – його дисфункція може давати біль, що іррадіює в шию та скроні.

Червоні прапорці: коли терміново

Більшість болів у шиї – доброякісні. Але є симптоми, що вимагають негайної уваги.

Раптовий нестерпний "громоподібний" головний біль із болем у шиї – підозра на субарахноїдальний крововилив. Швидка допомога.

Біль у шиї з температурою, ригідністю (неможливість притиснути підборіддя до грудей), світлобоязню – підозра на менінгіт. Негайна госпіталізація.

Біль у шиї з іррадіацією в ліву руку і грудну клітку – може бути ознакою інфаркту. Не чекати.

Прогресуюча слабкість у руках або ногах, порушення ходи, нетримання сечі – ознаки мієлопатії.

Біль у шиї після травми з будь-якими неврологічними симптомами.

Приклад із практики: жінка, 38 років, офісний працівник. Два роки болить шия – звикла, п'є знеболювальні. Іноді оніміють пальці правої руки – "від клавіатури". Звернулася до ортопеда нарешті, коли біль посилився до нестерпного. МРТ виявило грижу диска С6-С7 з компресією нервового корінця. Два роки оніміння пальців – це були два роки защемлення нерва. Призначили курс фізіотерапії, ЛФК, протизапальні. За три місяці – значне покращення, оніміння зникло. Хірургія не знадобилася. Якби пацієнтка прийшла раніше, уникла б тривалого хронічного болю.

Діагностика: що і коли потрібно

Рентген шийного відділу – перший крок. Показує стан хребців, висоту дисків, остеофіти, нестабільність. Функціональні знімки (згинання-розгинання) – оцінюють нестабільність.

МРТ – золотий стандарт для м'яких тканин. Показує диски, нервові корінці, спинний мозок, зв'язки. Призначається. Якщо є підозра на грижу, мієлопатію, запальні захворювання.

КТ – краще за МРТ для оцінки кісткових структур, остеофітів, переломів.

УЗД судин шиї (дуплексне сканування) – оцінює кровотік у хребтових і сонних артеріях. При запамороченнях, судинних симптомах.

Електроміографія (ЕМГ) – якщо підозра на радикулопатію або мієлопатію. Оцінює провідність нервів, стан м'язів.

Лікування: що справді працює

Гостра фаза – спокій, але не постільний режим. Максимум 1-2 дні обмеженої активності, потім поступове повернення до руху. Тривала іммобілізація погіршує прогноз.

Нестероїдні протизапальні – знімають біль та запалення. Курс 5-7 днів, не постійно.

М'язові релаксанти – за вираженого м'язового спазму. Знімають напругу, покращують рух.

Фізіотерапія – магнітотерапія, лазер, ультразвук, електрофорез – зменшують запалення, покращують кровообіг у тканинах.

ЛФК – найважливіший компонент лікування. Зміцнення м'язів-стабілізаторів шиї, відновлення правильного рухового стереотипу. Без ЛФК рецидиви неминучі.

Масаж – ефективний при м'язово-тонічному синдромі. Але лише після гострої фази і в руках кваліфікованого спеціаліста. Якщо грижа, – з обережністю.

Мануальна терапія – ефективна при функціональних блоках, м'язовому спазмі. Протипоказана при грижі з неврологічними симптомами, запальних захворюваннях.

Ін'єкційна терапія – блокади з анестетиком та кортикостероїдом – при вираженому больовому синдромі, що не піддається таблеткам.

Хірургічне лікування – при вираженій мієлопатії, великих грижах з прогресуючим неврологічним дефіцитом, нестабільності з компресією нервів. Сучасні методики – мінімально інвазивні, ендоскопічні.

Приклад із практики: чоловік, 45 років, водій-далекобійник. Хронічний біль у шиї п'ять років, лікувався самостійно – знеболювальні, зрідка масаж. Запаморочення при поворотах голови, шум у вухах – думав, що "тиск". Рентген показав виражений остеохондроз, остеофіти. УЗД судин показало зниження кровотоку у правій хребтовій артерії. МРТ – дві протрузії дисків. Призначили комплексне лікування, включаючи рекомендації щодо зміни ергономіки кабіни вантажівки. Два місяці і запаморочення зникли, біль значно зменшився.

Профілактика: як зберегти шию здоровою

Ергономіка робочого місця – монітор на рівні очей, спинка крісла підтримує поперек, лікті на підлокітниках. Не тягнутися до екрана.

Смартфон – тримати перед собою, а не схилятися до нього. Правило просте: якщо бачите подвійне підборіддя у відображенні екрана, пора підняти телефон вище.

Подушка – середньої жорсткості, ортопедична. Голова і шия повинні бути на одному рівні в положенні лежачи. Занадто висока або занадто плоска – однаково погано.

Перерви при сидячій роботі – кожні 40-60 хвилин вставати, розминатися. П'ять хвилин руху краще, ніж жодного.

Щоденні вправи для шиї – ізометричні (напруження м'язів без руху), повільні нахили і повороти, зміцнення глибоких флексорів шиї.

Плавання, йога, пілатес – найкращі активності для здоров'я шийного відділу.

До якого лікаря і коли

Ортопед – перший фахівець при болях у шиї. Оцінює стан хребта, призначає обстеження, визначає тактику лікування, за потреби направляє до суміжних спеціалістів.

Якщо є неврологічні симптоми (оніміння, слабкість у руці, порушення ходи), ортопед разом з неврологом.

При запамороченнях та судинних симптомах – ортопед направляє до судинного хірурга або невролога.

Якщо підозра на запальне захворювання, ревматолог.

Біль у шиї, що триває більше тижня без покращення, будь-які неврологічні симптоми, запаморочення під час руху головою – привід записатися до ортопеда. Правильний діагноз – єдиний спосіб правильно лікуватися.