Полікістоз яєчників: коли гормональний збій стає діагнозом

Менструація раз на три місяці. Або раз на півроку. Або взагалі невідомо коли. Волосся на підборідді, яке доводиться регулярно видаляти. Вага, що не зникає попри дієти. Прищі, яким нема кінця. Кожен окремо – просто неприємність. Разом – симптоми синдрому полікістозних яєчників.

СПКЯ – найпоширеніший ендокринний розлад у жінок репродуктивного віку. За різними даними, ним страждає 8-13% жінок. Але діагностують його часто із запізненням на роки, бо симптоми списують на "стрес", "особливості організму" або "просто такий характер шкіри".

Що насправді відбувається

СПКЯ – це не просто "кісти на яєчниках", як часто помилково розуміють назву. Це складний ендокринний синдром з порушенням роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі.

У нормі щомісяця в яєчниках дозріває домінантний фолікул, відбувається овуляція – вихід яйцеклітини. При СПКЯ цей процес порушений. Фолікули починають рости, але не дозрівають до кінця і не овулюють. Залишаються в яєчнику у вигляді дрібних кіст – звідси і назва. Яєчники збільшуються, набувають характерного "перлового намиста" на УЗД.

Паралельно – гормональний хаос. Підвищений рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ) відносно фолікулостимулюючого (ФСГ). Підвищені андрогени – тестостерон, ДГЕА-С, андростендіон. Часто – підвищений інсулін.

Що первинне, а що вторинне – досі предмет наукових дискусій. Але результат один: хронічна ановуляція, гіперандрогенізм, полікістозна морфологія яєчників.

Інсулінорезистентність: прихований двигун СПКЯ

До 70% жінок з СПКЯ мають інсулінорезистентність – стан, при якому клітини погано реагують на інсулін. Підшлункова залоза виробляє все більше інсуліну, щоб компенсувати. А надлишок інсуліну стимулює яєчники виробляти ще більше андрогенів.

Замкнуте коло: більше інсуліну – більше андрогенів – більше порушень овуляції – більше симптомів.

Інсулінорезистентність пояснює, чому при СПКЯ так важко схуднути. Вага зростає не через "слабку волю", а через метаболічний дисбаланс. І чому зниження ваги навіть на 5-10% значно покращує гормональний фон – менше жирової тканини, менше інсуліну, менше андрогенів.

Ще важливий момент: інсулінорезистентність є навіть у струнких жінок з СПКЯ – у так званому "худому" СПКЯ. Тому схуднути – не порада, а спрощення, що ігнорує метаболічну реальність.

Симптоми: як СПКЯ проявляється

Порушення менструального циклу – найхарактерніша ознака. Цикл довший за 35 днів, нерегулярний або відсутній. Менструацій може бути 6-8 на рік або менше. Але! Регулярний цикл не виключає СПКЯ – у частини жінок цикл збережений, але овуляції немає.

Гіперандрогенізм – надлишок чоловічих гормонів. Гірсутизм – ріст волосся за чоловічим типом: над губою, на підборідді, грудях, животі, внутрішній поверхні стегон. Акне – особливо на підборідді та нижній третині обличчя. Андрогенна алопеція – рідшання волосся на голові за чоловічим типом.

Проблеми з вагою – зайва вага або ожиріння у 50-60% жінок з СПКЯ. Жир відкладається переважно в животі – андроїдний тип ожиріння.

Безпліддя або труднощі з зачаттям – через хронічну ановуляцію. СПКЯ – одна з найпоширеніших причин безпліддя.

Acanthosis nigricans – потемніння шкіри в складках (пахви, шия, пах) – ознака інсулінорезистентності.

Психологічні симптоми – депресія та тривожність зустрічаються при СПКЯ в 3 рази частіше, ніж у жінок без синдрому. Зв'язок двосторонній: гормональний дисбаланс впливає на настрій, а стрес погіршує гормональний фон.

Діагностика: три критерії

СПКЯ діагностується за Роттердамськими критеріями (2003) – потрібні два з трьох: нерегулярна або відсутня овуляція, клінічні або лабораторні ознаки гіперандрогенізму, полікістозна морфологія яєчників на УЗД (12 і більше фолікулів діаметром 2-9 мм в одному яєчнику або об'єм яєчника понад 10 мл).

Важливо: "полікістоз на УЗД" без інших критеріїв – не діагноз СПКЯ. Полікістозна морфологія яєчників буває у 20-30% здорових жінок.

Гормональна панель: ЛГ, ФСГ, естрадіол, тестостерон загальний і вільний, ДГЕА-С, андростендіон, пролактин, ТТГ (щоб виключити патологію щитовидки). Здавати на 2-5 день циклу.

Глюкоза натще, інсулін натще, індекс HOMA-IR – оцінка інсулінорезистентності. Глікований гемоглобін – виключити переддіабет та діабет.

Ліпідограма – холестерин, тригліцериди, ЛПВЩ, ЛПНЩ. При СПКЯ часто порушений ліпідний обмін.

Приклад із практики: дівчина, 19 років, звернулася до гінеколога зі скаргами на відсутність менструації 4 місяці. До цього цикл був нерегулярним з підліткового віку. УЗД показало полікістозну морфологію яєчників, аналізи – підвищений тестостерон і ЛГ. Діагностували СПКЯ. Після лікування за рік – регулярний цикл, значне зменшення волосся на обличчі, покращення акне.

Довгострокові ризики: чому СПКЯ важливо лікувати

СПКЯ – не лише про менструації та зовнішній вигляд. Це метаболічний синдром з довгостроковими наслідками.

Цукровий діабет 2 типу. Жінки з СПКЯ мають ризик розвитку діабету в 5-10 разів вищий. До 40-ка років близько 10% жінок з СПКЯ матимуть діабет, ще кожна третя – переддіабет.

Серцево-судинні захворювання. Підвищений рівень тригліцеридів, ЛПНЩ, знижений ЛПВЩ, артеріальна гіпертензія, ожиріння – все це формує несприятливий кардіоваскулярний профіль.

Рак ендометрія. Хронічна ановуляція призводить до постійної стимуляції ендометрія естрогенами без прогестеронового захисту. Ризик раку ендометрія підвищений в 2-3 рази. Регулярне злущення ендометрія – природне або медикаментозне – критично важливе.

Апное уві сні. Зустрічається при СПКЯ значно частіше. Пов'язано з андрогенами та ожирінням.

Психологічний аспект: більше, ніж гормони

СПКЯ впливає на самооцінку, тілесний образ, якість стосунків. Волосся на обличчі, акне, зайва вага – це не просто косметичні проблеми. Для багатьох жінок це джерело сорому, тривоги, уникнення соціальних контактів.

Дослідження показують: жінки з СПКЯ мають значно нижчу якість життя за психологічними показниками, ніж жінки без синдрому. При цьому психологічна допомога – психотерапія, групи підтримки – рідко включається в протокол лікування.

Але це важлива частина терапії. Гормони впливають на настрій, настрій – на гормони. Замкнуте коло розривається комплексно.

Розвінчання головних міфів

"СПКЯ = безпліддя." Ні. СПКЯ – причина труднощів із зачаттям, але не абсолютного безпліддя. Більшість жінок із СПКЯ вагітніють самостійно або за допомогою індукції овуляції.

"Схудни і СПКЯ пройде." Зниження ваги покращує симптоми та гормональний фон. Але СПКЯ – генетично зумовлений синдром, він не "проходить". Стрункі жінки теж хворіють на СПКЯ.

"СПКЯ – винятково проблема репродуктивного віку." Після менопаузи яєчники перестають бути джерелом андрогенів, але метаболічні ризики (діабет, серцево-судинні захворювання) залишаються.

СПКЯ не виліковується, але контролюється

Це хронічний стан, що потребує довгострокового менеджменту. З правильним підходом (насамперед врахувати, що зараз важливо для пацієнтки), розумінням свого тіла та підтримкою лікаря жінки з СПКЯ живуть повноцінно – народжують дітей, будують кар'єру і почуваються добре.