Ортопедія та травматологія
Карпальний тунельний синдром: коли руки німіють від роботи
3 хв.

Третя ранку. Ви прокидаєтеся від оніміння та поколювання в руці – великий палець, вказівний, середній. Трясете рукою, розминаєте – трохи відпускає. Знову засинаєте. Вранці – все нормально. До наступної ночі.
Або інший сценарій: після восьми годин за клавіатурою зап'ястя ниє, пальці ніби "ватні", складно застебнути ґудзик чи тримати чашку. І так місяць за місяцем.
Карпальний тунельний синдром (КТС) – найпоширеніша компресійна нейропатія. За статистикою, ним страждає 3-6% дорослого населення. Жінки – у 3 рази частіше за чоловіків. Пік – 40-60 років. Але в епоху смартфонів і ноутбуків він стрімко молодіє.
Що таке карпальний тунель
Зап'ястя – не просто з'єднання кісток. Це вузький канал, утворений кістками зап'ястка знизу та поперечною зв'язкою зверху. Через цей тунель проходять дев'ять сухожиль згиначів пальців і серединний нерв – один з головних нервів руки.
Серединний нерв іннервує великий, вказівний, середній та половину безіменного пальця. Він відповідає за чутливість та частково – за рухову функцію (м'язи в основі великого пальця).
Простір у тунелі обмежений. Коли щось збільшується в об'ємі – сухожилля набрякають, зв'язка потовщується, рідина накопичується – тиск на нерв зростає. Нерв стискається. Виникає біль, оніміння, слабкість.
Чому виникає: механізм і провокатори
Тривалі повторювані рухи зап'ястям – головний провокатор. Друк на клавіатурі, робота мишею, шиття, в'язання, гра на музичних інструментах. Сухожилля постійно рухаються в тунелі, їхні оболонки запалюються та набрякають (тендосиновіт). Місця стає менше – нерв страждає.
Незручне положення зап'ястка – згинання або розгинання під час роботи. Чим більший кут згинання, тим вищий тиск у тунелі. Саме тому симптоми посилюються вночі: уві сні люди часто сплять із зігнутими зап'ястками.
Захворювання, що підвищують ризик: цукровий діабет (ушкоджує нервові волокна, підвищує чутливість до компресії), гіпотиреоз (накопичення мукополісахаридів у тканинах тунелю), ревматоїдний артрит (запалення синовіальних оболонок), вагітність (набряки через затримку рідини – КТС часто розвивається в третьому триместрі і зазвичай проходить після пологів).
Травми зап'ястка – переломи, вивихи. Анатомічні особливості – вужчий від природи тунель.
Симптоми: від нічного оніміння до атрофії м'язів
КТС розвивається поступово. На початку – нічні симптоми. Оніміння і поколювання в перших трьох-чотирьох пальцях, що прокидаються разом з вами о третій ночі. Потрясли рукою – відпустило.
Потім симптоми з'являються вдень – під час роботи, керування авто, розмови по телефону (рука піднята). Відчуття "ватних пальців", труднощі з дрібними рухами – застебнути ґудзик, взяти монету.
Біль – від зап'ястка по долоні до пальців, іноді – вгору до ліктя і плеча. Здається нелогічним, але нерв має довгий хід.
При прогресуванні – слабкість великого пальця. Важко відкрити банку, утримати предмет. М'яз в основі великого пальця (тенар) починає атрофуватися – долоня "западає" з боку великого пальця.
Характерна деталь: мізинець при КТС не німіє, він іннервується ліктьовим нервом, що проходить поза тунелем. Якщо мізинець теж оніміє – інший діагноз.
Групи ризику: хто в небезпеці
Офісні працівники і програмісти – кілька годин монотонних рухів мишею і клавіатурою щодня. При неправильній ергономіці – зап'ястя постійно у вимушеному положенні.
М'ясники, пекарі, кухарі – повторювані рухи під час різання, ліплення.
Музиканти – піаністи, гітаристи, барабанщики. Інтенсивне повторюване навантаження.
Швачки, в'язальниці – дрібні повторювані рухи годинами.
Касири – постійне сканування товарів, однотипні рухи зап'ястям.
Вагітні – КТС у третьому триместрі зустрічається у 20-35% вагітних через набряки.
Приклад із практики: жінка, 38 років, дизайнер. Вісім годин на день з мишею в руці. Оніміння вночі почалося рік тому – не звертала уваги. Потім вранці помітила, що пальці не слухаються перші хвилини після пробудження. Невролог діагностував КТС середнього ступеня за результатами електроміографії. Призначили нічну шину на зап'ястя, курс фізіотерапії, коригування ергономіки робочого місця. За три місяці – значне покращення, нічні симптоми зникли.
Діагностика: від клінічних тестів до ЕМГ
Тест Тінеля – постукування по зап'ястку в проекції серединного нерва. Позитивний – якщо з'являється поколювання в пальцях.
Тест Фалена – максимальне згинання зап'ястка на 60 секунд. Позитивний – якщо виникає оніміння або поколювання в пальцях. Чутливість близько 75%.
Тест підняття рук – обидві руки підняти вище голови на хвилину. При КТС – з'являється оніміння.
Електроміографія (ЕМГ) і електронейроміографія (ЕНМГ) – золотий стандарт. Вимірюють швидкість проведення нервового імпульсу по серединному нерву. При КТС – уповільнення в ділянці зап'ястка. Визначають ступінь тяжкості – легкий, середній, важкий.
УЗД серединного нерва – сучасний метод. Виявляє потовщення нерва в тунелі, набряк оболонок сухожиль. Швидко, доступно, без дискомфорту.
МРТ зап'ястка – якщо підозра на пухлину або аномалію в тунелі.
Лікування: від шини до скальпеля
Легкий ступінь: нічна ортез-шина на зап'ястя у нейтральному положенні. Усуває нічне згинання – основний провокатор нічних симптомів. У 50-70% пацієнтів з легким КТС достатньо шини і модифікації навантажень.
Фізіотерапія – ультразвук, лазер, іонофорез – зменшують набряк і запалення в тунелі. Вправи на мобілізацію серединного нерва.
Ін'єкція кортикостероїду в тунель – швидкий ефект при помірному КТС. Зменшує запалення оболонок сухожиль, тиск на нерв. Ефект – від кількох тижнів до кількох місяців. Може повторюватися, але не безмежно.
Лікування основного захворювання – корекція гіпотиреозу, діабету часто значно зменшує симптоми КТС.
Хірургічне лікування – розтин поперечної зв'язки зап'ястка. Тунель розширюється, тиск на нерв знімається. Ефективність понад 90%.
Показання до операції: відсутність ефекту від консервативного лікування 3-6 місяців, атрофія тенара, виражений больовий синдром.
Сучасна техніка – ендоскопічна операція через мінімальний розріз. Менш травматична, швидше відновлення (1-2 тижні замість 4-6 при відкритій). Але вибір методу – за хірургом.
Після операції нерв відновлюється поступово – від кількох тижнів до року залежно від ступеня пошкодження. Чим раніше зроблена операція, тим повніше відновлення.
Профілактика: ергономіка і вправи
Правильна ергономіка – зап'ястя в нейтральному положенні під час роботи з клавіатурою і мишею. Клавіатура на рівні ліктів, зап'ястя не згинати і не розгинати. Ергономічна миша та килимок з підтримкою зап'ястка.
Перерви кожні 45-60 хвилин – кілька хвилин розминки для рук. Простукати пальцями по столу, стиснути-розтиснути кулак, повільно обертати зап'ястями.
Вправи на мобілізацію серединного нерва – спеціальні рухи, що "ковзають" нервом у тунелі, зменшують зрощення. Показує фізіотерапевт або невролог.
Не спати на зігнутих руках. Якщо прокидаєтеся від оніміння – це сигнал, що варто носити нічну шину.
Розвінчання міфів
"Само пройде, якщо дати рукам відпочити." При легкому ступені – можливо. При середньому і важкому – ні. Нерв, що тривало стискається, зазнає незворотних змін. Чим довше чекати, тим менше шансів на повне відновлення.
"Треба масажувати зап'ястя і розминати." Масаж місця компресії може посилити запалення. Корисніші вправи на мобілізацію нерва, але тільки після консультації.
"КТС лише від комп'ютера." Ні. Будь-які повторювані рухи зап'ясттям, вагітність, діабет, гіпотиреоз – все може спричинити КТС. Комп'ютер – лише один з факторів.
"Операція – це страшно і довго." Ендоскопічна операція займає 15-20 хвилин під місцевою анестезією. Виписка того ж дня. Повернення до легкої роботи – за тиждень-два.
"Оніміння в руці – це від шиї." Шийна радикулопатія і КТС мають схожі симптоми, але різну локалізацію. При КТС – перші три-чотири пальці, без мізинця. При шийній патології – оніміння зазвичай по всій руці або в мізинці. ЕМГ чітко відрізняє.
Коли до невролога або ортопеда
Нічне оніміння пальців, що повторюється. Поколювання або біль у зап'ясті та пальцях після роботи. Слабкість кисті, труднощі з дрібними рухами. Симптоми у вагітних – не списувати на "так буває".
КТС не проходить від ігнорування. Але при ранньому зверненні лікується консервативно, без операції. Шина і правильна ергономіка можуть вирішити проблему за кілька місяців. Зачекати до атрофії м'язів, і операція вже не поверне все назад.








