Сімейний лікар
Здоров’я дітей в епоху гаджетів: як зберегти зір, поставу, нервову систему
14.05.25
8 хв.
Ще якихось двадцять років тому діти збиралися у дворі з м’ячем або скакалкою. А тепер — сидять, схилившись над телефонами. Гортають екрани ще до того, як починають говорити. Дивляться мультики в колясці, вчать букви і цифри через додатки, спілкуються з друзями переважно в чатах.
Світ змінився. Ми вже не повернемося в добу, коли телевізор був єдиним екраном у будинку. Але з кожним роком батьки дедалі частіше запитують: чи не шкодить це здоров’ю? Особливо — очам, хребту і, мабуть, ще більше — дитячій психіці.
Спробуймо розібратися. Без паніки, але чесно.
Чому ґаджети стали проблемою для здоров’я дітей?
Бо вони всюди. І — надміру. Тривале використання цифрових пристроїв з раннього віку стало новою нормою. Проблема не в самих технологіях, а в тривалості, частоті та відсутності балансу.
Батьки втомилися. Бабусі — вже не ті. А ґаджет — зручний. Зайняти дитину — одна кнопка.
Але ось у чому річ: дитячий організм не створений для пасивного залипання в екран. Очі, м’язи, мозок — усе в процесі активного формування. І коли надходять неприродні стимули, це формує не лише звички — а й структурні порушення.
💡 Реальний приклад: 15-річний хлопчик з бельгійського міста довів себе до повного психофізичного виснаження, нестримно граючи у відеоігри. Так дитина проводила зимові канікули. Сина без свідомості у його кімнаті знайшла мати, коли повернулася з роботи. Лікарі констатували коматозний стан, з якого вдалося вивести тільки після двох днів. Згодом хлопчик розповів, що лягав спати о третій ранку і майже не відходив від комп’ютера впродовж двох тижнів канікул.
Згідно із статистикою, молодь, яка активно використовує Instagram і Facebook, на 40% частіше стикається з депресією через порівняння з іншими. Інше дослідження, проведене у Великій Британії показало: кожна третя дитина, яка проводить понад 4 години за гаджетами, має проблеми з поставою. А це може призвести до хронічних болів у спині та шиї в дорослому віці.
Постійне використання ґаджетів та відеоігри без зупину можуть призвести навіть до смерті дитини. Так сталося в Таїланді. Як повідомило британське видання Daily Mail, 17-річний підліток проводив усі літні канікули, граючи у відеоігри і навіть не виходячи на вулицю. Батьки приносили хлопчикові їжу і просили одуматися. Хлопець не послухав. Одного ранку батько побачив, що син лежить на підлозі біля комп'ютерного столу. Чоловік подумав, що хлопчик заснув, і спробував його розбудити. Та той вже помер від інсульту.
Частина 1. Зір: чому діти починають бачити гірше?
Зорове навантаження — найбільше з усіх, які дають екрани. І головна проблема — близька фокусна відстань.
Коли дитина дивиться на екран з відстані 20–30 см, очні м’язи перебувають у постійній напрузі. Це називається спазм акомодації, і на ранніх етапах він зворотний. Але згодом — переходить у короткозорість (міопію).
💡 Що говорить практика:
Дівчинка, 9 років. Скаржиться на головний біль і втому після уроків. Виявляється, що після школи вона проводить 3–4 години в телефоні, ще півтори — за домашніми завданнями в ноутбуці. На перевірці зору: -2,25. Батьки шоковані — не помітили, що вона почала жмуритись.
👉 Що допомагає зберегти зір:
✅ Правило 20-20-20: кожні 20 хвилин — дивитися на 20 секунд на об'єкт, що знаходиться на відстані близько 6 метрів.
✅ Правильне освітлення. Жодних екранів у темряві. Лампа — зліва (для правші), світло не має засліплювати.
✅ Відстань до екрана — не менше 30 см.
✅ Регулярні перерви. Кожна година за екраном — мінімум 10–15 хвилин активної руханки.
✅ Щорічний візит до офтальмолога, навіть якщо скарг немає.
Частина 2. Постава: екран замість фізичної активності
Коли дитина сидить із телефоном або планшетом, вона інстинктивно згортається в «черепашку»: голова вперед, плечі вниз, спина дугою.
Це не просто неестетично — це фізіологічно шкідливо. У дітей ще не сформовані м’язові корсети. Їхні суглоби еластичні, а хребет — у фазі росту. І якщо він росте у викривленій позі — так і залишиться.
💥 Відомий термін: «смартфонна шия»
Нахил голови на 60° вперед (як при перегляді телефону) створює навантаження на шийний відділ, яке дорівнює 27 кг. Уяви, що дитина постійно носить мішок картоплі на шиї.
💡 Приклад з практики:
Хлопчик 10 років. Батьки помітили, що він нахиляється над зошитом, одна лопатка — вища. На огляді — початковий сколіоз. Питаємо: скільки часу проводить у ґаджетах? Відповідь: “Поки батьки на роботі, сам вдома. За планшетом — до 5 годин на день.”
📌 Що варто робити:
✅ Обмежити час до 1 години поспіль. Потім — обов’язкова перерва.
✅ Фізична активність — щодня, мінімум 1 година активного руху (в ідеалі — на вулиці).
✅ Регулярна зарядка для спини: планка, скручування, розтягування, йога — усе підходить.
✅ Стіл та стілець за розміром. Дитина не повинна сидіти, закинувши ноги або зігнувшись у три погибелі.
✅ Ортопедичний рюкзак, якщо носить підручники — це теж впливає на поставу.
Частина 3. Нервова система: перевантаження, гіперзбудження, емоційне вигорання
Екрани не просто «показують мультики». Вони перевантажують мозок дитини надлишком інформації: яскраві кольори, швидкі зміни кадрів, гучні звуки, постійна стимуляція.
Це викликає гіперзбудження нервової системи. І, що гірше, — звикання. Як до дофаміну.
Так, мозок дитини реагує на новий візуальний стимул як на винагороду. І коли екран зникає — настає емоційна «ломка».
Реакції дітей після тривалого користування ґаджетами:
• дратівливість;
• погіршення сну;
• зниження концентрації;
• «відключення» у спілкуванні з дорослими;
• емоційна нестабільність;
• відмова від живої гри.
💡 Приклад з практики:
Дитина 4 років. Батьки звернулися, бо хлопчик перестав реагувати на звернення, мовлення майже зникло. З'ясувалося: 4–6 годин на день — відео на YouTube. Припинили ґаджети — через місяць почав говорити. Через пів року — повернувся до нормального розвитку.
📌 Що можна зробити для збереження психічного здоров’я
🔹 Чіткий таймінг на екрани. Для малюків до 2 років — жодного екранного часу. 2–5 років — максимум 1 година на день, і то — з дорослим поруч. 6–12 років — до 2 годин на день. Це весь час: телефон, планшет, телевізор — усе рахується разом.
🔹 Екрани — не перед сном. Мінімум за 1 годину до засинання.
🔹 Якісний контент. Без агресії, шуму, надмірної стимуляції.
🔹 Спільний перегляд. Обговорення — важливіше за сам факт перегляду.
🔹 Чергування з активністю. 20 хвилин мультика → 30 хвилин гри на підлозі, малювання, руханки.
🔹 Живе спілкування — щодня. Без телефону в руці.
Але ж усе це — складно. А якщо не виходить?
Так, це непросто. У сучасному ритмі життя, коли батьки постійно зайняті, а діти — часто надані самі собі, легко втратити контроль.
І тут варто уникати вини та докорів. Це не працює. Працює — маленький крок кожного дня.
Поясніть дитині, чому важливо обмежити екрани. Не наказуйте — обговорюйте.
Заведіть режим дня, де час на ґаджети чітко визначений.
Покажіть альтернативу. Гра, читання, кулінарія, малювання, спорт — щось із цього точно “зайде”.
Створіть зони без екрану: наприклад, за столом і в ліжку — телефони не потрібні.
І головне — подавайте приклад. Якщо мама з татом “залипають” у телефоні вечорами, про що можна просити дитину?
Чи є користь від цифрових технологій для дітей?
Звісно. Не треба перетворювати екрани на ворога. Вони — частина сучасного життя.
Є корисні навчальні програми, інтерактивні книжки, платформи для вивчення мов, логіки, малювання. Але ключове слово — баланс.
Підсумок: як зберегти здоров’я дитини в цифрову епоху?
Обмежуйте час на ґаджети відповідно до віку.
Створіть звички, які зменшують шкоду: відстань до екрана, перерви, освітлення.
Рух — кожен день. Без нього — немає здорового тіла.
Контролюйте контент. Не лише що дивиться, а як довго, з ким, на що реагує.
Підтримуйте живе спілкування. Ніщо не замінить справжнього контакту з дорослим.
📌 І останнє — приклад, який варто наслідувати
Мама з трьома дітьми. Прийшли на профогляд. Усі троє — здорові, рухливі, веселі. Запитую: “Який у вас секрет?” — “У нас є правило: телефони — тільки після 17:00, не більше години, і лише разом. А решта часу — на вулиці або настільні ігри. Спочатку було важко. Тепер — не уявляємо інакше.”