Біль у коліні: артроз, травма чи щось інше

Коліно – найбільший і один з найскладніших суглобів у тілі. Воно витримує колосальні навантаження щодня: ходьба, біг, присідання, стрибки. Кожен крок – це удар, кожне присідання – тиск у кілька разів більший за вагу тіла. Не дивно, що саме коліна "ламаються" частіше за інші суглоби.

Біль у коліні може з'явитися у 20 років після футбольного матчу або у 60 через артроз. Причини різні, підходи до лікування – теж. А самолікування мазями та народними методами часто тільки відтерміновує візит до лікаря, коли проблему ще можна вирішити консервативно.

Анатомія: що може боліти

Колінний суглоб – це не просто з'єднання стегнової та великогомілкової кісток. Це складна система кісток, хрящів, зв'язок, менісків, сухожиль, м'язів, синовіальних сумок.

Хрящова тканина покриває кінці кісток, забезпечує ковзання без тертя. Меніски – хрящові прокладки між кістками, амортизатори, що розподіляють навантаження. Зв'язки утримують суглоб: передня та задня хрестоподібні зв'язки (ПХЗ, ЗХЗ) стабілізують коліно під час руху, бокові зв'язки запобігають зміщенню вбік.

Синовіальна оболонка виробляє рідину, що змащує суглоб. Навколо м'язи та сухожилля, що керують рухом. Кожна з цих структур може бути джерелом болю.

Артроз: коли хрящ стирається

Остеоартроз колінного суглоба (гонартроз) – дегенеративне захворювання, за якого поступово руйнується хрящова тканина. Найчастіше розвивається після 50 років, але може початися раніше – через травми, надлишкову вагу, генетику, надмірні навантаження.

Хрящ поступово стоншується, втрачає еластичність. Кістки під хрящем починають тертися одна об одну, утворюються кісткові вирости – остеофіти. Суглоб деформується, рух стає болючим та обмеженим.

Біль при артрозі має характерні особливості. Він механічний – виникає при навантаженні, посилюється ввечері, зменшується в спокої. "Стартовий біль" – після тривалого сидіння перші кроки болючі, потім "розходжується". Хрускіт під час руху, скутість, обмеження згинання.

На пізніх стадіях коліно деформується – видно викривлення ніг (О-подібні або Х-подібні). Ходьба стає важкою, потрібна тростина.

Артроз не лікується – хрящ не регенерує. Але прогресування можна сповільнити: зниження ваги, помірна фізична активність (плавання, велосипед), фізіотерапія, знеболювальні та протизапальні при загостреннях, ін'єкції. На пізніх стадіях – ендопротезування (заміна суглоба).

Травми менісків: розрив амортизатора

Меніски – найвразливіша структура коліна. Розрив меніска часто трапляється під час різкого обертання на зігнутій нозі – футбол, баскетбол, лижі. Але може статися і без явної травми – у людей старше 40 років тканина меніска дегенерує, розрив виникає навіть при звичайному присіданні.

Гострий біль у момент травми. Коліно опухає за кілька годин (накопичується рідина). Обмеження згинання – часто не можна повністю зігнути або розігнути ногу. Відчуття "заклинювання" – фрагмент меніска блокує рух. Біль локалізується по внутрішній або зовнішній поверхні суглоба – залежно від того, який меніск пошкоджений.

Лікування залежить від типу розриву. Невеликі розриви на периферії меніска можуть зарости самі – консервативне лікування. Великі, нестабільні, з блокадою суглоба – артроскопія. Через кілька проколів вводять камеру та інструменти, видаляють або зшивають пошкоджену частину. Реабілітація 4-8 тижнів.

Травми зв'язок: коли стабільність втрачена

Розрив передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ) – одна з найважчих спортивних травм. Трапляється при різкому гальмуванні, зміні напрямку руху, прямому ударі по коліну. Футбол, баскетбол, лижі – найнебезпечніші.

Характерний механізм травми. Різка гостра біль, відчуття "вильоту" коліна. Швидкий набряк (за 1-2 години – кров у суглобі). Нестабільність – коліно "підкошується", немає впевненості при опорі на ногу.

Без ПХЗ суглоб нестабільний. Можна навчитися ходити, але повноцінне навантаження, спорт неможливі. З часом нестабільність призводить до пошкодження менісків, хряща – розвивається ранній артроз.

Лікування хірургічне – пластика зв'язки (використовують власне сухожилля пацієнта). Реабілітація тривала – 6-12 місяців до повного відновлення.

Розриви бокових зв'язок частіше лікуються консервативно – іммобілізація, реабілітація. Вони загоюються краще, ніж ПХЗ.

Біль передньої поверхні: синдром пателофеморального болю

Біль під або навколо колінної чашечки (надколінка) трапляється частіше у молодих, активних людей, особливо жінок. Причина – порушення біомеханіки руху надколінка, перевантаження хряща під ним.

Провокатори: раптове збільшення навантаження (почав активно бігати), слабкість м'язів стегна, плоскостопість, біг по твердій поверхні, неправильна техніка.

Біль виникає при підйомі по сходах, присіданнях, тривалому сидінні з зігнутими колінами ("симптом кінотеатру"). Хрускіт під надколінком. Без набряку та блокад – відмінність від менісцита.

Лікування консервативне: зміна режиму навантажень, зміцнення м'язів стегна (особливо медіальної головки квадрицепса), корекція техніки бігу, ортопедичні устілки. Операція потрібна рідко.

Бурсит: коли запалюється синовіальна сумка

Навколо колінного суглоба є кілька синовіальних сумок – мішечків з рідиною, що зменшують тертя. При перевантаженні, травмі, інфекції вони запалюються – бурсит.

Препателярний бурсит ("коліно прибиральниці") – запалення сумки перед надколінком. Виникає при тривалому стоянні на колінах. Видима припухлість, біль при натисканні, почервоніння.

Гусячий бурсит – запалення сумки з внутрішньої сторони коліна, під суглобом. Біль посилюється при підйомі по сходах.

Лікування: спокій, холод, протизапальні. При гнійному бурситі – антибіотики, іноді пункція (відкачування рідини). Хронічні випадки – видалення сумки хірургічно.

Системні захворювання: коли проблема не в суглобі

Ревматоїдний артрит – автоімунне захворювання. Вражає кілька суглобів симетрично, частіше дрібні суглоби кистей, але може й коліна. Ранкова скутість понад годину, набряк, біль у спокої, підвищення температури суглоба.

Подагра – відкладення кристалів сечової кислоти. Найчастіше вражає великий палець стопи, але може коліно. Гострий напад – різка нестерпна біль, набряк, почервоніння, підвищення температури. Часто вночі. Провокатори: м'ясо, алкоголь, морепродукти.

Септичний артрит – інфекція в суглобі. Гостра ситуація: різка біль, набряк, висока температура тіла, неможливість рухати ногою. Потрібна термінова госпіталізація, пункція суглоба, антибіотики внутрішньовенно.

Приклад із практики: жінка, 55 років, протягом місяця турбував біль у обох колінах, ранкова скутість близько години. Думала, що артроз, мазала мазями. Коліна почали опухати, з'явилася слабкість. Аналіз крові показав високий ревматоїдний фактор, анти-ЦЦП. Діагноз – ревматоїдний артрит. Лікування у ревматолога базисними препаратами зупинило прогресування. Але час був втрачений, деструктивні зміни в суглобах встигли початися.

Діагностика: що показує кожне обстеження

Рентген – перша лінія. Показує кістки, звуження суглобової щілини (артроз), остеофіти, переломи. Не показує м'які тканини – зв'язки, меніски, хрящ.

МРТ – золотий стандарт для м'яких тканин. Показує меніски, зв'язки, хрящ, набряк кісток, рідину в суглобі. Призначають, якщо підозра на розриви зв'язок або менісків.

УЗД – допоміжний метод. Добре візуалізує рідину, бурсити, частково – зв'язки та меніски. Швидко, доступно, але менш інформативно, ніж МРТ.

Артроскопія – і діагностика, і лікування одночасно. Вводять камеру в суглоб, оглядають зсередини, одразу можуть прибрати пошкодження.

Аналізи крові – якщо підозра на системні захворювання: ревматоїдний фактор, С-реактивний білок, сечова кислота.

Коли до лікаря негайно

Гостра травма з неможливістю опертися на ногу, деформацією коліна. Швидкий набряк за 1-2 години після травми (ймовірно, кров у суглобі). Відчуття нестабільності, "вильоту" коліна. Блокада суглоба – неможливо зігнути або розігнути. Висока температура тіла, почервоніння, сильний набряк (підозра на інфекцію). Біль, що не зменшується більше тижня, погіршується.

Коліно – складний механізм. Біль може бути від банального перевантаження або від розриву зв'язки. Відрізнити без обстеження складно. Мазі та знеболювальні приглушують симптоми, але не вирішують проблему. Чим раніше встановити діагноз, тим більше шансів уникнути операції або запобігти ранньому артрозу.